скуйовджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
волохатий — а, е. 1) Оброслий, покритий густим волоссям. || Який має довгу густу вовну. 2) Дуже настовбурчений, розпатланий, скуйовджений (про пасма волосся на голові тощо). 3) З довгим густим ворсом (про хутро, тканини й вироби з них). 4) перен., розм. З… … Український тлумачний словник
закустраний — заку/штраний, а, е, діал. Скуйовджений, сплутаний. || Із скуйовдженим, сплутаним волоссям … Український тлумачний словник
звихрений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до звихрити 1), 2). 2) у знач. прикм. Скуйовджений, розтріпаний (про волосся). 3) у знач. прикм., перен. Розбурханий, збуджений, неспокійний … Український тлумачний словник
кудлатий — а, е. 1) Який має довгу скуйовджену вовну; кошлатий, патлатий. || З довгою розкуйовдженою вовною. || Зробл. із шкури з такою вовною (про одяг, головні убори). || З довгим і нерівним ворсом; волохатий (про тканини та вироби з них). || у знач. ім.… … Український тлумачний словник
пелехатий — а, е, розм. 1) Із довгим, густим, скуйовдженим волоссям (про людину); із довгою, густою шерстю (про тварину). || З довгими, густими ворсинками; волохатий. || Скуйовджений, розпатланий; кошлатий (про волосся, вовну). || Зробл. зі шкури з довгою,… … Український тлумачний словник
розколошканий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розколошкати. 2) у знач. прикм. Розпатланий, скуйовджений (про волосся) … Український тлумачний словник
скудовчений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до скудовчити. 2) у знач. прикм. Скуйовджений, сплутаний (про волосся, шерсть і т. ін.). || Із скуйовдженим, сплутаним волоссям, шерстю тощо … Український тлумачний словник
скуйовдженість — ності, ж. Стан за знач. скуйовджений … Український тлумачний словник
скуйовджено — Присл. до скуйовджений 2) … Український тлумачний словник